Особи, які вперше виступають в ролі потенційних спадкоємців часто зіштовхуються з низкою питань, які виникають при оформленні документів та встановленні, здавалося б, очевидних фактів. В результаті спадкування стає складним та тривалим процесом переходу майна від померлих осіб до їхніх спадкоємців.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється відповідно до чинного законодавства. Цивільний кодекс України визначає черговість спадкування. В межах однієї черги майно розподіляється порівну між усіма спадкоємцями. У випадку, коли спадкоємці попередньої черги відсутні, право спадкування переходить до наступної черги.

Черговість спадкування

До першої черги спадкоємців належать діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Друга черга спадкоємців за законом – це рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Спадкоємцями третьої черги відповідно до законодавства є рідні дядько та тітка спадкодавця. Варто зазначити, що племінники не належать до спадкоємців за законом жодної з черг, а спадкують за правом представлення як і діти рідного дядька та тітки, тобто двоюрідні брати та сестри спадкодавця.

Четверта черга спадкоємців – це особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

До п’ятої черги спадкоємців належать всі інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня. Також у п’яту чергу спадкоємців включають утриманців спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

Процедура отримання спадщини

Відкриття спадщини, перше звернення спадкоємця

Для прийняття спадщини законом встановлений строк 6 місяців від дня смерті спадкодавця. Однак, для того, щоб правильно реалізувати своє право, особі потрібно знати куди саме звертатися з заявою про прийняття спадщини.

Так, спадкова справа ведеться нотаріусом або, залежно від місцевості, виконавчими органами сільських, селищних рад. Якщо за останнім місцем проживання особи діють декілька нотаріусів, то правом вибору фактично наділений той зі спадкоємців, хто першим звернеться з заявою.

Особі, яка бажає звернутися першою до нотаріуса необхідно мати при собі наступні документи:

-Свідоцтво про смерть спадкодавця;

-Документ, що підтверджує останнє місце проживання померлої особи (довідка житлово-експлуатаційної організації, довідка правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; запис у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідка адресного бюро, довідка райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою).

2. Подання заяви про прийняття/відмову в прийнятті спадщини

Особи, які хочуть прийняти спадщину, повинні звернутися з відповідною заявою до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

 Обов’язок звернення не поширюється:

на осіб-спадкоємців, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (на момент смерті). Такі особи приймають спадщину автоматично, якщо тільки не подали заяву про відмову від спадщини. Доказ спільного проживання – відмітка в паспорті про місце проживання, довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем;

на малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежено. Вони також вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, якщо від неї не відмовились.

Однак, навіть у наведених вище винятках ми рекомендуємо все ж звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, адже склад осіб-спадкоємців не завжди може бути коректно визначений нотаріусом. Звернення із заявою до нотаріуса убезпечить зазначених осіб від необхідності захищати своє право в судовому порядку.

Заява про прийняття спадщини або відмову від неї подається особисто, або ж може надсилатись поштою з нотаріальним засвідченням справжності підпису особи на заяві та може бути відкликана протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини. У разі пропуску строку подання заяви особа може звернутись до інших спадкоємців щодо надання письмової згоди на прийняття спадщини нею (обов’язковою є письмова згода всіх спадкоємців, які прийняли спадщину). В іншому випадку необхідно звернутися до суду для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, і лише після позитивного рішення суду подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Право на відмову від спадщини може бути здійснене в абсолютній формі, або із зазначенням особи, на користь якої відмовляються. При цьому, відмовитись від своєї частки спадкодавець може на користь будь-кого зі спадкоємців, незалежно від черги.

Особливості прийняття спадщини щодо нерухомого майна

У випадку, якщо до переліку майна, яке передається в спадок, входить нерухомість, спадкоємці зобов’язані звернутися до нотаріуса протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Відповідний документ видається на ім’я кожного зі спадкоємців, які прийняли спадщину в межах своєї черги через 6 місяців з дня смерті особи.

Для того, щоб у встановленому законом порядку зареєструвати нерухоме майно, спадкоємцям необхідно надати документи, що посвідчують право власності на майно. За відсутності вказаних документів особі доведеться звернутися до суду.

Відділ «Кремінське бюро правової допомоги» Сєвєродонецького МЦ знадання безоплатної вторинної правової допомоги

Місто Кремінна, площа Красна, буд. 20,

Телефон для справок: 0502277463, 0994624684

З 22 червня 2018 року діє нова редакція Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141(далі — Порядок).

Порядком визначено, що невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав) є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.

Відомості невід’ємної архівної складової частини Державного реєстру прав використовуються державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію прав, їх обтяжень, у тому числі з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та погашення у випадках, передбачених цим Порядком.

Пунктом 45 Порядку встановлено, що у разі державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. в архівній складовій частині Державного реєстру прав, після внесення до Державного реєстру прав відомостей щодо права власності, перенесення з архівної складової частини Державного реєстру прав до Державного реєстру прав записів про інше речове право, про обтяження речового права, державний реєстратор проставляє у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та/або Державному реєстрі іпотек відмітку про погашення такого запису.

Правила цього пункту в частині проставлення відмітки про погашення запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та/або Державному реєстрі іпотек застосовуються також у разі, коли така державна реєстрація вже проведена в Державному реєстрі прав без проставлення відповідної відмітки під час проведення наступних реєстраційних дій щодо відповідного об’єкта нерухомого майна за умови належної ідентифікації такого об’єкта у відповідних реєстрах або у разі відсутності необхідності проведення реєстраційних дій — за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав.

Таку заяву може подати також особа, записи про яку в Реєстрі прав власності на нерухоме майно залишилися без проставлення відмітки про погашення, або її спадкоємці (правонаступники).

Що стосується строку, протягом якого вносяться зміни до записів Державного реєстру прав, то він не перевищує одного робочого дня з дня реєстрації відповідної заяви у Державному реєстрі прав.

Також заявник має сплатити адміністративний збір (у 2019 році - 30 гривень).

Головне територіальне управління юстиції у Луганській області

З 23 липня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 599 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України”. Зазначеною постановою в новій редакції викладено Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно далі — (Порядок).

Порядок визначає умови, підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) про зареєстровані речові права, обтяження речових прав, об’єкти та суб’єктів таких прав/обтяжень (далі -зареєстровані речові права) та про осіб, що отримували інформацію з Державного реєстру прав (далі - користувачі інформації), права та обов’язки суб’єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Нагадаємо, що інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державного реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною. Інформація з Державного реєстру прав надається  у паперовій та електронній формі.

Інформація з Державного реєстру прав формується державним реєстратором прав на нерухоме майно або уповноваженою особою фронт-офісу або помічником нотаріуса за зверненням особи, яка бажає отримати інформацію та зазначеними особою параметрами пошуку щодо об’єкта нерухомого майна . Пошук відомостей про зареєстровані речові права здійснюється за одним або декількома з таких ідентифікаторів:

щодо об’єкта нерухомого майна:
- реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна;
- кадастровий номер земельної ділянки;
- адреса об’єкта нерухомого майна;

щодо суб’єкта речового права, обтяження - фізичної особи:
- прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;
- номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
- номер та за наявності серія документа, що посвідчує таку особу;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

щодо суб’єкта речового права, обтяження - юридичної особи:
- повне найменування юридичної особи;
- ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.

Інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права або деталізовану інформацію що містить відомості про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень у хронологічному порядку.

Для ознайомлення особи за зазначеними нею параметрами пошуку щодо суб’єкта речового права, обтяження з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру прав формуються перелік записів про об’єкти нерухомого майна із зазначенням їх адрес чи (щодо земельних ділянок) кадастрових номерів або повідомлення про відсутність інформації за зазначеними особою параметрами пошуку. Після ознайомлення з відповідним переліком особа може отримати окремо щодо кожного з об’єктів нерухомого майна, що міститься в ньому, інформацію з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права або інформацію про зареєстровані речові права в цілому щодо суб’єкта речового права.

За надання інформації з Державного реєстру прав, справляється адміністративний збір встановлений статтею 34 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” .   

У разі обрання особою варіанта отримання інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб’єкта речового права, обтяження адміністративний збір справляється в установленому законом розмірі з розрахунку за кожні 25 сторінок інформації. Інформація з Державного реєстру прав, сформована надавачем інформації з Державного реєстру прав за допомогою програмних засобів ведення Реєстру, зберігається в ньому в електронній формі.

Головне територіальне управління юстиції у Луганській області

З червня 2019 року Міністерством юстиції України запроваджено нову послугу, яка дозволяє зареєструвати громадську організацію зі статусом юридичної особи онлайн. Ця послуга доступна на порталі електронних сервісів "Он-лайн будинок юстиції" за посиланням https://online.minjust.gov.ua.

Послуга значно полегшує державну реєстрацію створення громадських організацій зі статусом юридичної особи та є доступною у будь якому регіоні України за наявності доступу до мережі Інтернет і електронного цифрового підпису засновників такої громадської організації.

Електронна послуга стане корисною для всіх, хто бажає зареєструвати громадську організацію, не виходячи з дому або офісу.

У персональному кабінеті на порталі електронних сервісів "Он-лайн будинок юстиції" заявник формує заяву в електронній формі та долучає до неї документи для державної реєстрації, що передбачені частиною першою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Після підписання документів електронним цифровим підписом вказані документи стають доступними державному реєстратору для прийняття відповідного рішення.

Ключова особливість послуги полягає в тому, що відтепер засновники громадської організації, перебуваючи у різних місцях, можуть підписувати документи дистанційно, що додає чималої зручності особам, які проживають у різних містах України або тимчасово перебувають за її межами. Після підпису всіма засновниками документи автоматично надсилаються суб'єкту державної реєстрації.

При розгляді заяви державним реєстратором, заявнику відправляється повідомлення на електронну адресу, а також відображається актуальний стан розгляду заяви у персональному кабінеті користувача на порталі "Он-лайн будинок юстиції".

Контактний номер телефону Головного територіального управління юстиції у Луганській області з питань державної реєстрації громадських формувань: 0645242216, 0953624202.

Отримати консультацію можливо також за допомогою он-лайн чату з питань державної реєстрації громадських формувань за посиланням: https://lugjust.gov.ua/gf-chat/.

Головне територіальне управління юстиції у Луганській області