Як можна підготуватися до ядерного вибуху?
Укриття

Передусім дізнайтеся, де розташовані найближчі укриття у місцях, де ви найчастіше перебуваєте – біля будинку, роботи тощо. На випадок, якщо надзвичайна ситуація станеться, коли ви перебуватимете у дорозі, визначте об’єкти, які можуть слугувати надійним закритим укриттям на маршруті, яким ви пересуваєтеся найчастіше. 

Зважайте на те, що деякі типи будівель захищають людей краще, ніж інші.

Зокрема, щільні матеріали, як-от цегла і цемент, краще перешкоджають проникненню радіації, ніж дерево, гіпсокартон і тонкий листовий метал.

Крім того, зони всередині будівлі, такі як туалети та сходові клітини, розташовані далі від місця осідання радіоактивних опадів, захищають краще, ніж ті, що розташовані поблизу дахів, вікон і зовнішніх стін.

Тож надійним укриттям можуть слугувати:

• багатоповерхові цегляні або бетонні конструкції,
• центральні приміщення великих офісних будівель, багатоповерхових торгових центрів,
• підвали, тунелі, метро та інші підземні зони.

Погані укриття:

• відкриті майданчики,
• автомобілі та інші транспортні засоби,
• мобільні або одноповерхові дерев’яно-каркасні будинки,

торгові центри та інші одноповерхові легкі конструкції.

Рюкзак із речами у місцях, які ви часто відвідуєте

Варто мати зібраним набір базових речей, продуктів та медикаментів, "тривожну валізку". Що до неї покласти:

• вода у пляшках, 
• герметично (!) запаковані продукти тривалого зберігання (наприклад, консерви),
• респіратори (FFP2, FFP3), 
• ліхтарик і запасні батарейки, 
• копії та оригінали важливих документів,
• міцні сміттєві пакети. 

Розрахуйте необхідні запаси, яких вистачить членам сім'ї щонайменше на 24 години, однак бажано мати запаси на 3 дні. Якщо ви маєте домашніх тварин, подбайте про воду і корм для них.  

Бажано залишити рюкзаки з речами першої необхідності у місцях, які ви часто відвідуєте і потенційно можете застати надзвичайну ситуацію.

Також завчасно купіть в аптеці калій йодид, однак НЕ вживайте його "для профілактики". Якщо є змога – придбайте дозиметр. Внаслідок електромагнітного імпульсу за декілька кілометрів від епіцентру вибуху може бути пошкоджена електроніка, через що зникне мобільний зв’язок та інтернет. Єдиним джерелом інформації може слугувати радіо, тож запасіться радіоприймачем на батарейках. 

Аби попередити проникнення радіоактивного повітря і герметизувати будинок/квартиру, заклейте скотчем усі щілини на вікнах.

МОЗ наголошує, що вдома необхідно мати про запас:

• скотч, плівку, щільну тканину, якими можна ущільнювати вікна й двері;
• засоби гігієни – мило, шампунь;
• пластикові герметичні пакети для брудних речей;
• змінний одяг та взуття;
• їжу та воду, які слід зберігати у герметичних контейнерах/пляшках;
• лікарські засоби, особливо у разі наявності хронічних захворювань. 

Що робити, якщо стався ядерний вибух?

Якщо ви дістали попередження про неминучу загрозу вибуху, негайно сховайтеся до найближчої будівлі та відійдіть від вікон. Це допоможе захиститися від самого вибуху, високих температур і радіації.

Якщо у момент вибуху ви перебуваєте назовні, сховайтеся від вибухової хвилі за будь-чим, що може забезпечити бодай якийсь захист.

Також пам'ятайте:

• не дивіться на спалах або вогняну кулю – вони можуть засліпити;
• після того, як ви сховалися за захисну споруду, ляжте на землю і накрийте голову, щоб попередити можливі опіки;
• якщо ви не можете одразу потрапити всередину будівлі, прикрийте рот і ніс маскою, тканиною або рушником. Це може допомогти зменшити кількість потенційно шкідливих частинок, які ви вдихаєте;
• сховайтеся якомога швидше, навіть якщо ви знаходитеся декілька кілометрів від точки вибуху, адже радіоактивні опади можуть розноситися вітром.

Якщо ви перебуваєте всередині транспортного засобу, зупиніться у безпечному місці та не виходьте назовні; швидко пригніться, не дивіться на вибух. Після того, як мине ударна хвиля, сховайтеся у найближчій будівлі, а найкраще в підземному укритті для захисту від можливих радіоактивних опадів. На це у вас буде орієнтовно 10 хвилин.

Якщо є можливість – зайдіть якнайглибше у підземне укриття.

Якщо ви перебуваєте вдома – щільно зачиніть вікна, вимкніть вентилятори, кондиціонери та опалювальні прилади з примусовою подачею повітря, яке надходять ззовні; закрийте камінні заслінки тощо;

• зніміть із себе брудний одяг і складіть його в поліетиленовий пакет, окремо від незаражених предметів;
• якщо є змога, помийте милом і водою відкриті ділянки шкіри, нігті та волосся;
• якщо немає можливості помитися, протріть серветкою або змоченою чистою тканиною відкриті ділянки шкіри та волосся;
• обробіть опіки та поранення, якщо вони є, та перевдягніться у чистий одяг;
• не торкайтеся очей, носа та рота без нагальної потреби;
• прикривайте органи дихання маскою, респіратором, марлевою пов’язкою або чистою тканиною.

Якщо ви опинилися в укритті з іншими людьми, намагайтеся триматися на відстані близько двох метрів з тими, хто не є членами вашої родини.

Стежте за новинами для отримання актуальних вказівок від представників місцевої влади та Державної служби з надзвичайних ситуацій. Якщо вам радять залишати зону вибуху, уважно стежте за інформацією про маршрути, укриття і процедури виїзду.

Якщо ви залишили зону вибуху, не повертайтеся туди, доки представники місцевої влади не повідомлять, що це безпечно.

Якщо ви застали ядерний вибух вдома, ущільніть вікна та двері, вимкніть зовнішні системи вентиляції чи обігріву, щоб зменшити ризик потрапляння радіоактивного повітря з вулиці.

Якщо ви маєте домашніх тварин, тримайте їх поруч і не випускайте на вулицю.

Якщо можливо:

• залишайтеся в кімнаті без вікон і зовнішніх дверей,
• зачиняйте вікна та двері,
• ущільніть отвори підручними засобами (скотч, змочена водою тканина тощо),
• вимикайте системи вентиляції (кондиціонери або обігрівачі) у вашому будинку.

Коли можна покинути укриття?

Рівень радіації зменшується протягом першої доби після ядерного вибуху:

"Через 24 години перебування в укритті у 10 разів зменшується радіоактивне забруднення. На цей час і треба орієнтуватися".

Проте покидати безпечне місце варто лише після офіційних вказівок від місцевої влади.

Пам'ятайте: чим довше ви перебуваєте в укритті, тим меншу кількість радіації ви отримаєте.

Кожен повинен перебувати в укритті протягом першої години після вибуху, коли рівень радіації є найнебезпечнішим.

Якщо ви перебуваєте в поганому укритті, а поблизу є краще, зачекайте принаймні 1 годину, перш ніж перейти туди. Потенційне радіаційне опромінення зменшується на 55% протягом першої години після детонації.

Якщо ви перебуваєте в хорошому укритті, залишайтеся в ньому щонайменше один день, а потім чекайте вказівок від влади щодо часу виходу. У першу добу після ядерного вибуху потенційне радіаційне опромінення зменшується на 80%.

Місцевій владі може знадобитися день або більше, аби визначити, де є небезпечні рівні атмосферних опадів, а також якими дорогами можна проїхати. Потім влада має повідомити людям, коли і де безпечно залишити свої укриття. Однак, будьте готові до того, що у разі ядерного вибуху, вам доведеться перебувати в укритті протягом кількох днів. А доступ до телевізора, телефону та Інтернету може бути ускладнений через перебої з електроенергією або високий попит. 

Коли потрібно пити калій йодид?

Єдиним препаратом, який використовують для профілактики у разі радіаційної аварії є таблетований калій йодид, але не йодні розчини, наголошують у МОЗ.

Проте не можна вживати калій йодид самовільно, не за призначенням. Цей препарат захищає лише щитоподібну залозу і приймати його можна тільки після відповідної вказівки від влади.  Калій йодид заповнює щитоподібну залозу стабільним йодом, тож радіоактивний йод із викиду не поглинається. Разова доза йодиду калію захищає тільки щитоподібну залозу впродовж 24 годин.

Як правильно приймати йодид калію у разi потреби:

• дітям до 1 місяця – 16 мг;
• дітям від 1 місяця до 3 років – 32 мг;
• дітям від 3 до 12 років –  62,5 мг;
• підліткам 13-18 років, дорослим до 40 років, вагітним та матерям, які годують груддю – 125 мг.

Дорослим після 40 років МОЗ не рекомендує вживати йодид калію, оскільки у цьому віці щитоподібна залоза майже не накопичує радіоактивний йод. Проте, якщо жінка у віці 40 років вагітна або годує дитину грудьми – їй варто прийняти дозу йоду, аби захистити себе і дитину. Бо під час вагітності та лактації щитоподібна залоза жінок активніша і може поглинати більше радіоактивного йоду.

Якщо ваша дитина під час ядерного вибуху у школі або садочку

Якщо на момент ядерного вибуху ваша дитина була в закладі освіти, вона має залишатись там в укритті з рештою дітей.

Навіть якщо школа або садок в пʼятихвилинному доступі від дому, не потрібно виходити з укриття і забирати дитину. Це нашкодить вам, бо на вулиці ви можете зазнати радіаційного впливу, вашій дитині, а також іншим дітям й вчителям або вихователям, які перебувають в укритті школи чи садочка.

Згідно норм безпеки приміщення для укриття мають загерметизувати зсередини, аби туди не потрапляли шкідливі речовини ззовні. Батьки, що прийшли з вулиці, можуть переносити на одязі радіоактивний пил, або він разом з повітрям може потрапити у приміщення, де переховуються діти.

Для того, щоб мати впевненість, що школа або садок готові до будь яких сценаріїв ми рекомендуємо вам переконатись заздалегідь, що тамтешнє укриття захистить вашу дитину від радіації у випадку ядерного вибуху. А також переконатись, що ваша дитина готова до такого сценарію.

Для цього потрібно:

Переконатись, що у вчителів (вихователів) та дирекції школи або садочка є план дій на випадок ядерного вибуху. Вони мають діяти згідно із загальними правилами поводження у такій надзвичайній ситуації.

Переконайтесь, що укриття адаптоване для перебування там в умовах ядерної небезпеки. Чи є в адміністрації школи відповідні документи, акти перевірки контролюючих органів, що свідчать про те, що укриття – придатне. Крім цього – акт ДСНС про те, що приміщення в задовільному санітарному та протипожежному стані.

Деякі заклади мають спеціальні протирадіаційні укриття або більш надійні сховища – герметичні. Однак, за відсутності таких, допускається перебування в найпростіших укриттях, але які:

• розташовується в підвальному (підземному) приміщенні, на цокольному чи на першому поверсі (за умови забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями), в основній будівлі школи або не далі, ніж 100 метрів від неї;
• поруч не має бути резервуарів з небезпечними хімічними, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями;
• укриття забезпечене електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації, за відсутності мають бути приміщення для встановлення виносних баків;
• не має бути ніяких отворів у стінах окрім дверей, якщо є інші – мають бути закладені мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками чи цеглою;
• в укритті має бути не менше ніж два евакуаційних виходи, для укриттів місткістю до 50 осіб допускається один вихід;
• через укриття не повинні проходити водопровідні, каналізаційні чи інші магістралі;
• входи мають закриватись посиленими дверима з негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) чи захисними екранами (кам’яними, цегляними, залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;
• в укритті має бути вентиляція;
• місткість укриття – не менше 1 метра на людину.

Оскільки укриття має бути розраховане на перебування там дітей впродовж не менше від 48 годин, перевірте, чи є там перелік речей, які має забезпечити адміністрація закладу освіти:

• місця для сидіння (лежання): стільці, лавки чи ліжка, спортивні мати, каремати; 
• теплі ковдри або спальники;
• поліетиленові пакети;
• армований скотч для герметизації приміщення;
• ганчірки та вологі серветки;
• вода для очищення тіла, предметів, поверхонь від радіаційного пилу;
• питна вода у розрахунку одна особа/2 л на добу; 
• запас консервів та сублімованої їжі;
• контейнери для продуктів харчування; 
• баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд); 
• резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо); 
• вогнегасники; 
• аптечка із засобами надання невідкладної медичної допомоги; 
• запас таблетованого йодиду калію на максимальну плановану кількість дітей та персоналу в укритті;
• респіратори FFP2 та FFP3 в розрахунку на максимальну кількість дітей, яку вміщує сховище;
• засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач на батарейках з КХ/CХ діапазоном на випадок відсутності звʼязку та струму, інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi пристроїв);
• інструменти (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо). 

Якщо не всі речі є, разом із іншими батьками проконтролюйте, аби їх придбали або знайдіть та принесіть самі.

Складіть тривожний рюкзак для своєї дитини, у ньому мають бути: пляшка чистої води; поживні батончики чи снеки в герметичних упаковках;
нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів (імена, телефони, адреси); телефон (за можливості), зарядний пристрій і павербанк; індивідуальний набір необхідних ліків, респіратори (запас на кілька днів); комплект змінної білизни та одягу; спальник, якщо ними на забезпечує заклад; улюблена іграшка або річ. Інші речі відповідно до віку дитину (підгузки, дитяче харчування).

Важливо! Для того аби не навантажувати дитину важкими речами щоразу, коли вона йде до школи чи садочка, домовтесь з адміністрацією або вчителем (вихователем), щоб ці речі зберігались у закладі, але в швидкому доступі, аби їх можна було швидко брати під час тривоги.

Обовʼязково попередьте медичного працівника школи або садочка, вчителів (вихователів) або адміністрацію, якщо ваша дитина має порушення функціонування щитоподібної залози або алергію на калій йодид! В укритті їм може знадобитись йодопрофілактика, але тільки після офіційної вказівки ДСНС чи органів влади в її потребі!

Проговоріть з дитиною, що в разі ядерної загрози вона певний час залишатиметься в укритті з іншими дітьми. Не залякуйте дитину, але й не прикрашайте події. Поясніть, це важливо для того, аби перечекати небезпеку. Запевніть її, що як тільки небезпека мине, уся ваша родина знову буде разом.

Також важливо проговорити цей сценарій з усіма членами вашої родини.

Якщо ви не впевнені у безпечності перебування вашої дитини в укритті навчального закладу у випадку ядерного вибуху – тоді рішення, чи навчатиметься ваша дитина офлайн, допоки є така загроза – ви приймаєте на власний розсуд.

Залежно від ситуації, органи місцевого самоврядування або адміністрація закладу можуть ухвалити рішення про тимчасове припинення очного формату навчання у вашій школі. 

Перша допомога постраждалому від ядерної зброї

При наданні допомоги постраждалому першочергово необхідно видалити радіоактивні речовини з його одягу (роздягнути або попросити роздягнутися) та обробити шкіру теплою водою з милом.

Видалення одягу, очищення шкіри, ран, отворів тіла необхідне для запобігання потрапляння радіонуклідів до організму та зменшення дози опромінення постраждалого й оточуючих. При наданні допомоги постраждалому слід максимально використовувати наявні засоби індивідуального захисту: рукавички, одноразові комбінезони та респіратори.

Після надання допомоги постраждалому проведіть дезактивацію самому собі.

Очищення ран. Якщо людина отримала будь-які поранення під час застосування ядерної зброї, то через них радіоактивні речовини можуть потрапити всередину організму. Тому необхідно провести наступну процедуру:

• накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов’язками, щоб обмежити поширення радіоактивного забруднення на інші ділянки тіла;
• обережно промити рани великою кількістю води або фізіологічного розчину.

Очищення вух та носа. Обережно протріть вуха та ніс зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником.

Обробка ротової порожнини та очей. При потраплянні радіоактивних речовин через рот слід негайно почистити зуби зубною пастою й кілька разів прополоскати рот 3% розчином лимонної кислоти. При ураженні мигдалин доцільно прополоскати горло 3% розчином перекису водню. А очі необхідно обережно промити великою кількістю фізіологічного розчину або води.

Очищення волосся. Попросіть постраждалого помити волосся теплою водою з м’яким милом або шампунем. Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла. Уникайте потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс або рот. Висушіть волосся чистими рушниками.

Транспортування постраждалого. Загорніть забруднені ділянки або всього постраждалого у два шари простирадла. Стежте за температурою тіла постраждалого. Після транспортування медики, що приймуть постраждалого, мають провести огляд та дезактивацію транспортного засобу та обладнання й утилізувати все забруднене.

Симптоми радіаційного опромінення

Первинна променева реакція триває до 3 діб після ураження. 

Її прояви: дратівливість, загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення температури тіла, збудження, а потім пригнічення психічної діяльності.

Прихований період відсутній при тяжких формах. Зазвичай триває від 3 діб до року. У постраждалого спостерігається покращення самопочуття, проте він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією та іноді порушення сну. 

Розпал хвороби відбувається від двох тижнів з моменту ураження. Далі – індивідуально.

У хворого можуть бути такі симптоми: головний біль, безсоння, нудота, загальна слабкість, шлунково-кишкові розлади з сильними болями в животі, температура тіла  до 38-40 ℃, множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках, кровотечі  внутрішніх органів (легеневі, шлунково-кишкові, ниркові), випадіння волосся на другому-третьому тижні, інфекційні ускладнення (ангіна, пневмонія, абсцес легень та загальне зараження крові – сепсис).

КРЕМІНСЬКА МІСЬКА ВІЙСЬКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ
ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ 

Про затвердження плану основних
заходів цивільного захисту
Кремінської міської територіальної
громади Сєвєродонецького району
Луганської області на 2023 рік 

Керуючись статтями 4, 10, 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до статті 19, пункту 5 частини першої статті 130 Кодексу цивільного захисту України, пункту 27 Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 11, пункту 5 Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 626, враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 370-р «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту України на 2023 рік», на підставі Указу Президента України від 31.03.2022 № 192/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області», Постанови Верховної Ради України від 01.07.2022 № 2333-IX «Про здійснення начальниками Кремінської і Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»,

зобов’язую:

1. Затвердити план основних заходів цивільного захисту Кремінської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області на 2023 рік (додаток 1).
2. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.

Начальник військової адміністрації                       Олександр ДУНЕЦЬ