Як райцентру в умовах невеличкого бюджету суттєво покращити життя містян? Як почати економити газ та електроенергію, але не за рахунок тотальних відключень чи зменшення строків опалювального сезону? Як змусити людей повірити у власні можливості та залучити їх до участі у житті громади? Відповіді на ці питання знають у Кремінній, куди журналістів у межах проекту «Пульс Децентралізаційний марафон» USAID запросило Луганське регіональне відділення Асоціації міст України
Евеліна БОГДАНОВА
Місто Кремінна разом із селами Житлівка, Стара Краснянка, Діброва та Кузьміне нараховує 22 тисячі населення. Додати до цієї цифри 4 тисячі внутрішньо переміщених осіб, які постійно мешкають тут, – вийде 26 тисяч людей.
На території працює декілька підприємств. Це Кремінський пивоварений завод ТОВ «Пінта», ДП «Кремінське лісомисливське господарство», Українсько-польська компанія «Віко-Україна», ТОВ «Кремінський завод «Ритм».
Насосне обладнання, придбане за кошти уряду Японії
Але, як передбачає Податковий кодекс, ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) іде повз дохідну частину бюджету міста – в район. Тому бюджет самої Кремінної невеликий. Минулорічний плановий його показник дорівнював 16,4 млн грн, фактично склав майже 20,0 млн грн.
Звичайно, за власні кошти багато не зробиш, – це зрозуміли в Кремінній ще багато років тому і почали брати участь у грантових програмах.
– На початку 2000-х, коли ми лише починали відпрацьовувати наші перші проекти з ПРООН, ми в кожному населеному пункті проводили опитування про те, що більш за все хвилює жителів. Тоді з’ясувалося, що, наприклад, нашим сільським громадам більш за все потрібні були газифікація, освітлення, дороги, – каже Юрій Прокопенко, міський голова Кремінної. – І таку практику ми підтримуємо і зараз. Володіємо інформацією по кожному населеному пункту, де і що люди вважають за потрібне зробити.
Комплексний проект
У співпраці з міжнародними донорами вдалося вже багато чого. Наприклад, саме в Кремінній було реалізовано найбільший за вартістю проект в Луганській області – «Поліпшення доступу до води в постраждалій від конфлікту громаді м. Кремінна». Загальна його вартість склала 51,5 млн грн, зокрема кошти місцевого бюджету – 4,9 млн грн.
– Це один з перших наших проектів з ЄС. За рахунок коштів Уряду Японії ми зробили реконструкцію головної насосної станції «Кремінська». Цебуло вкрай необхідно, адже обладнання було в аварійному стані, на силовому кабелі довжиною 2,7 км небуло живого місця, було близько 40 муфт. Через це у будь-який час місто могло залишитися без води, – відзначає Юрій Прокопенко. – Ми замінили кабель, насосне, електричне обладнання, зробили ремонт будівлі станції, замінили майже 50 км водопровідних мереж, змонтували 131 колодязь, встановили 32 гідранти. За рахунок такої реконструкції витрати на електроенергію знизилися на 30%.
У межах проекту минулого року була реконструйована і друга насосна станція в Житлівці. Водопостачання Кремінної влаштовано таким чином, що джерельна вода наповнює резервуари станції «Кремінська», після чого насосом воду прокачують з верхньої точки міста по водопровідній мережі. А Житлівська станція підіймає воду знизу міста зі свердловин. Нею в Кремінній користуються лише у сезон поливу, щоб підтримати всюди нормальний тиск, коли іде великий забір води.
– Система будувалася у 1950-60-ті роки. Якщо траплявся якийсь порив на вуличному водоводі, доводилося зупиняти всі насосні станції, і все місто залишалося без води на час ремонтних робіт, – пояснює Дмитро Макарчук, директор Кремінського ВУВКГ. – Діаметри старих водоводів складали 700 мм, найменші – 400 мм, адже раніше ми постачали воду в Лисичанськ. Такі водогони та потужності насосів нам вже не були потрібні.
За словами Юрія Прокопенка, проект «Поліпшення доступу до води в постраждалій від конфлікту громаді м. Кремінна» був дуже цілісним і продуманим, адже в проекті гроші були закладені на все. Навіть на відновлення асфальтного покриття та тротуарів після заміни водогонів.
За рахунок грантових коштів в Кремінній було відновлено 1440 кв. м тротуарів з улаштуванням тротуарною плиткою, 1800 кв. м – з улаштуванням асфальтобетонного покриття, відновлено 1099 кв. м покриття автодоріг.
– Проектно-кошторисною документацією були закладені кошти і на інформаційну кампанію, – підкреслює Юрій Прокопенко. – Ми розуміємо, що нас вже запізно вчити економити ресурси, тому за цим проектом проводилися заходи в школах. Наприклад, конкурс малюнків «Чиста вода – джерело життя», переможці якого отримали можливість відпочити в еко-таборі «Лісова поляна», брали участь у флешмобах, відкритих уроках-тренінгах та екологічних квест-іграх для дітей та їхніх батьків. Також були облаштовані місця відпочинку біля води, відкрито бювет питної води.
Від ЦНАПу –до садочка
Серед значних для громади проектів міський голова відзначив також проекти зі світлодіодного освітлення сіл та майже 70-ти вулиць Кремінної на загальну суму 2,7 млн грн.
– Чому зупинилися на світлодіодному освітленні? Адже сонячні батареї потрібно промивати, прочищати, і в них невеликий строк служби акумуляторів, – зазначив Юрій Прокопенко. – Минулорічні 1,2 млн. грн. субвенції ми витратили на освітлення сел Житлівка, Діброва, Кузьміне. На місто не витратили жодної копійки.
Окремо міський голова відзначив гарний досвід роботиз міжнародною організацією NEFCO. За проектом з енергозбереження в ДНЗ №1 «Ластівка» на загальну суму у 220 тисяч євро без дольової участів 2016 році було проведено утеплення стін із застосуванням системи скріпленої зовнішньої теплоізоляції «мокрим методом» з мінералізованих плит та екологічних матеріалів, встановлена система індивідуального погодозалежного регулювання в газовій котельні, встановлено енергозберігаючі світильники, замінено радіатори з встановленням термостатичних регуляторів.
ДНЗ №1 «Ластівка»
Після впровадження проекту, споживання електричної енергії у дитячому садочку зменшилось на 26%, а природного газу на 30%.
Одним із значних проектів Юрій Прокопенко відзначив створення ЦНАП Кремінської міськради. За проектом на загальну суму у 1,8 млн. грн. ЦНАП сьогодні оснащено сучасною технікою для оформлення українських та закордонних паспортів у формі ID-картки, працює реєстр громади, електронна черга тощо.
Мобільний кейс – пересувний ЦНАП
Цікавинкою Кремінського ЦНАП є мобільний кейс – безкоштовний для громадян пересувний ЦНАП. І начебто такі вже є не лише в Кремінній, але винайшли мобільний кейс саме місцеві кремінські підприємці.
За співпраці з міжнародними донорами прийняла сучасний вигляд і сесійна зала Кремінської міськради. Реалізація проекту ПРООН «Відкрита влада, до громади. Кремінщина» дозволила встановити вуличний світлодіодний екран.
– Ми принципово вирішили не давати на ньому реклами, адже не будемо встигати інформувати людей про те, що робиться в місті, – зауважив міський голова.
Серед проектів, якими дуже задоволені мешканці, – 5 спортивних майданчиків з тренажерами (4 – в місті і 1 – в селі), 11 пішохідних переходів пандусного типу, макети «хлопчиків-пішоходів» біля шкіл та дитячих садків за проектом «Безпечна дорога до знань», міні-футбольний майданчик зі штучним покриттям.
Не бюджетом єдиним
– Будь-який наш проект – це наша гордість, тому що ми бачимо, як люди до цього ставляться, – акцентує Юрій Прокопенко.
Третій рік поспіль у Кремінній проводиться конкурс «Місто своїми руками» за принципом громадського бюджету. А це – тротуари, дитячі майданчики, пластикові вікна у під’їздах будинків, тренажери, контейнерні майданчики для ТПВ тощо. Головне, що розпорядниками коштів за конкурсом є самі переможці: ОСББ, громадські організації. Лише якщо переможець – ініціативна група, договори укладає міськрада, але з контрагентами, яких обирають самі люди.
– Активність людей велика, бо люди вже зрозуміли, що це реальні механізми покращення їхнього життя. Наприклад,за проектом «Активні громадяни», який було реалізовано за підтримки Кремінської міськради, Британської Ради в Україні та БФ «Молода громада», на конкурс було подано 53 заявки, а переможців передбачалося і було визначено 13, – розповідає Юрій Прокопенко.
Тим часом з районною владою відносини у Кремінної не складаються. Тут за словами Юрія Прокопенка, вже двічі «зробили все можливе», щоб не було створено Кремінську ОТГ.
– Ми спробували у 2015-му, але районні керівники «допомогли» не стати ОТГ. Потім у 2016-му стартували ще раз – сталося те ж саме, – відзначає Юрій Прокопенко. – Наразі більше не витрачаємо часу, налагоджуємо життя громади іншими способами.
І результат зусиль, насправді, очевидний: за 2,5 роки на розвиток Кремінної залучено ззовні 85 млн грн, або майже п’ять річних бюджетів міста.
Обладнання системи «Віче» і меблі сесійної зали Кремінської міськради
