- Всі новини
- Начальник МВА
- Міська військова адміністрація
- Документи
- Доступ до публічної інформації
- Центр надання адміністративних послуг
- Гуманітарні хаби
- Інформація для ВПО
- Пошкоджене та знищене майно
- Рада ВПО
- Координаційний Центр підтримки цивільного населення
- Родинам Захисників
- Підприємництво
- Бюджет громади
- Громадські обговорення, громадська рада
- Молодіжна рада
- Документи державного планування
- Регуляторна діяльність
- Проєкти регуляторних актів та АРВ до них
- Чинні регуляторні акти / Реєстри
- Нормативна база
- Повідомлення про оприлюднення проектів регуляторних актів
- Комісія по здійсненню регуляторної політики
- Відстеження результативності регуляторних актів
- Звіти про відстеження результативності регуляторних актів
- Відомості про здійснення регуляторної діяльності
- Плани діяльності
- Запобігання та протидія домашньому насильству
- Контакти служб, установ і оганізайцій, де постраждалі особи можуть отримати допомогу
- Засідання координаційної ради
- Координаційна рада з питань сім'ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання домашньому насильству та протидії торгівлі людьми
- Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека»
- Робоча група з питань безпеки громадян
- Цивільний захист
- Деокупація
- Запобігання та протидія корупції
- Стратегія розвитку Кремінської перспективної ОТГ
- Правоохоронні органи
- Проєктна діяльність
- Поліпшення доступу до води в постраждалій від конфлікту громаді м.Кремінна
- Рада Європи. Посилення потенціалу, ефективності та прозорості роботи органів місцевого самоврядування через залучення молоді до роботи мерії міста Кремінна та реформи децентралізації
- Рада Безпеки ООН. «Жінки, мир, безпека»
- Проєкти ООН
- Громада
- Туризм
- Проєкти рішень
- Трансляція засідань сесій міської ради
- ВИБОРИ 2020
Четвер, 05 вересня 2024 11:07
#безбарєрність: Рекомендації щодо взаємодії з ветеранами. ІНФОГРАФІКА
Чому людині з бойовим досвідом надважливо отримати підтримку родини? Бо саме родина найпершою зустрічає ветерана/ветеранку та може надати найбільший ресурс для відновлення. А якщо близькі не готові прийняти його/її зміни, то на яку допомогу сподіватися від інших?
Насправді, чекати рідну людину з фронту – завдання складне. Страх утрати, постійна тривога накопичуються та можуть формувати травматичний досвід. А коли близький нарешті повертається додому – то все не закінчується, адже й тут він ще якийсь час продовжує «воювати». Сім'я може полегшити цей процес адаптації, якщо заздалегідь опанує правила спілкування.
«Важливо розповісти ветерану, що змінилось вдома, поки він був відсутній. Можливо, дитина ходить в іншу школу, спеції тепер стоять в іншій шухляді, а дружина/чоловік лягає спати о 21:00 замість 23:00. Після повернення ветерана його партнерка або партнер хоче відпочити, але йому це так само потрібно. Кожен очікує на розслаблення, і всім треба час», – пояснює Наталія Умеренкова, очільниця Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців.
Більше таких рекомендацій для взаємодії з повагою до гідності та досвіду кожної людини:
- У спеціальному розділі «Довідника безбар'єрності» – «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія»: https://bit.ly/3JKOTal
- У створеному на його основі однойменному освітньому серіалі, який можна переглянути на Дія.Освіта: https://bit.ly/3UYvZSK або на YouTube «Ти як?»: https://bit.ly/4aZfBZ0
А ось кілька загальних рекомендацій, спрямованих на покращення сімейного мікроклімату:
- Треба прийняти людину «іншою». Усвідомити зміни, які відбулися або відбудуться після повернення із зони бойових дій.
- «Не можна кричати на військового, постійно йому дорікати – ти поганий і так далі. І так само не можна йому створювати ідеальні умови: все, ведмедику мій, буду тебе оберігати зі всіх сторін», – розповідає в одному з епізодів серіалу Данило Кравець, військовослужбовець, звільнений з полону.
- У сім'ї має панувати атмосфера довіри. Дуже важливо зберігати спокій, проявляти терпіння та повагу.
- «Упродовж майже двох років, що чоловік був на фронті, ми завжди ділилися своїми думками, почуттями та відчуттями. І після його повернення наші відносини не змінилися. Можна навіть сказати, що вони стали ще ближчими, теплішими, ріднішими, ніжнішими. Бо цінність життя після перенесеного зросла і ми цінуємо кожну хвилину, що спілкуємося одне з одним», – говорить Тетяна Пономарь, дружина ветерана.
- Не залучайте захисника/захисницю до роботи з фахівцем з ментального здоров'я, якщо він/вона до цього не готові.
- «Звернення до психолога – це прояв сили. Цьому є п’ять причин. Перша – лише сильна людина може попросити про допомогу. Друга – сила в дії, втіленні рішення в реальність, як-от пошук фахівця. Третя сила – почати, зустрітись з проблемами, а не уникати їх. Четверта – прийти на консультацію. І п'ята сила – не відступитись, коли на консультації доведеться розбирати щось болісне та важке. Це все – прояви сили», – пояснює Родіон Григор'ян, військовий психолог.
- Окреслюйте власні кордони та не переходьте особисті межі учасників війни.
- «Обійми – щирий спосіб самовираження. Але він може бути нетактовним і недоречним, тому ніколи не робіть цього зненацька. Спитайте, чи не проти захисник/захисниця обійнятись, не підходьте ззаду, не кричіть. Попередньо перевірте, чи людина не зайнята, і чи це взагалі доречно», – наголошує Katerina Timakina, старша фахівчиня з психічного здоров'я Veteran Hub.
- Слід створити умови та сприяти тому, щоб людина із бойовим досвідом знайшла власний спосіб адаптації до мирного життя. І бути готовими, що пріоритети можуть змінитися, адже учасники війни часто роблять переоцінку свого життя і сімейних стосунків.
Published in
Родинам Захисників
