Корисні копалини належать до непоновлюваних природних ресурсів, геологічна швидкість утворення або акумуляції яких є значно меншою, ніж швидкість їх споживання людиною. За своїм призначенням вони поділяються на корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 до корисних копалин місцевого значення віднесено: вапняк, гажа, гіпс, сапропель (сировина для хімічних меліорантів ґрунтів); гіпс, вапняк, крейда (сировина для будівельного вапна та гіпсу); пісок (сировина піщано-гравійна); суглинок, супісок (сировина цегельно-черепична).

Згідно із статтею 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення загальною глибиною розробки до двох метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Таким чином, для видобування корисних копалин, за винятком випадків, передбачених статтею 23 вказаного Кодексу, необхідно мати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Видобуток корисних копалин місцевого значення, зокрема піску, досить розповсюджений, однак забір піщаної сировини наносить значну шкоду довкіллю. Самовільна розробка створює ситуації щодо небезпечного стану піщаних кар`єрів, викликає потребу у залучені більш досконалих програм щодо проведення рекультивації використаних піщаних кар'єрів, потребує вжиття чималих зусиль для того, щоб порушені землі привести до стану, придатного для їх експлуатації у сільському, лісовому господарствах. Розробка кар’єрів також створює проблему руйнування навколишніх доріг.

У зв’язку з тим, що передбачені чинним законодавством України заходи відповідальності за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення, які регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є достатньо ефективними, до винних осіб, за фактом розкрадання надр, застосовується адміністративна відповідальність у вигляді штрафу, передбачена ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення права державної власності на надра).

Крім того, кримінальним законодавством не передбачалась відповідальність за незаконний видобуток корисної копалини - піску, який визначено корисною копалиною місцевого значення, так як положеннями статті 240 Кримінального кодексу України (далі – КК України) передбачалась кримінальна відповідальність за незаконний видобуток корисних копалин лише загальнодержавного значення.

Законом № 1685-IX від 15.07.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин» до статті 240 КК України внесено зміни щодо посилення кримінальної відповідальності за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення, а також введено відповідальність за незаконне видобування корисних копалин у великому розмірі та особливо великому розмірі, збільшено штрафи. Законом передбачена відповідальність не лише для фізичних, а й для юридичних осіб.

У примітці до зазначеної статті роз’яснено, що незаконне видобування корисних копалин місцевого значення вважається вчиненим у значному розмірі, якщо їх вартість у тридцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Незаконне видобування корисних копалин місцевого значення вважається вчиненим у великому розмірі, якщо їх вартість у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Прийняття закону спрямоване на підвищення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин і покликане покращити ситуацію в сфері надрокористування.

Прокурор Кремінського відділу
Сєвєродонецької окружної прокуратури                       Ігор ЗАЇКА