№
з/п

Назва населеного пункту

Попередня назва вулиці, провулку, площі, проспекту

пропозиції

проєкт нової назви, що пропонується

Обґрунтування назви

1.

м. Кремінна

вул. Горького

вул. Дмитра Калініна

Калінін Дмитро - загиблий військовий, мешканець м. Кремінна. Учасник російсько-української війни. Навчався  у військовій  академії м. Одеса на факультеті підготовки спеціалістів десантно-штурмових військ та морської піхоти 2018-2022 роки. Проходив службу у 25-тій окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді. Загинув 26 березня 2022 року в районі н.п. Верньоторецьке.

2.

м. Кремінна

вул. Красна

вул. Максима Ткача

Ткач Максим - загиблий військовий, мешканець м. Кремінна.

18-річний військовослужбовець Максим Ткач загинув 9 березня 2022 року під час виконання бойового завдання під Волновахою на Донеччині.

3.

м. Кремінна

вул. Матросова

вул. Віктора Чорнобая

Чорнобай Віктор - загиблий військовий, мешканець м. Кремінна. Солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Загинув 20 липня 2017 року , в м. Красногорівка, Мар'їнський район, Донецька область, Україна).

4.

м. Кремінна

вул. Пєрвомайська

вул. Андрія Чуприни

Чуприна Андрій - загиблий військовий, мешканець м. Кремінна. Загинув 3 травня 2017 року внаслідок нещасного випадку під час несення служби у Донецькій області.

5.

м. Кремінна

вул. У.Громової

вул. Миколи Сорокіна

Сорокін Микола - загиблий військовий, мешканець м. Кремінна. Загинув 29 травня 2023 року, учасник російсько-української війни.

6.

м. Кремінна

вул. Чкалова

вул. Сергія Леонова

Леонов Сергій - загиблий військовий, мешканець м. Кремінна.

Загинув 1 вересня 2022 року у бою біля Бахмута на Донеччині.

7.

м. Кремінна

вул. Побєди

вул. Михайла Савченка

Савченко Михайло - загиблий військовий, мешканець м. Кремінна

Загинув14 грудня 2022 року, під час виконання бойового завдання неподалік населеного пункту Мар’їнка Донецької області.

Стара Краснянка

1.

сщ. Стара Краснянка

вул. Озерна

вул. Дмитра Бухтіярова

Бухтіяров Дмитро - загиблий військовий, мешканець м. Кремінна.

Загинув 12 березня 2021року під час виконання службових обов’язків.

№
з/п

Назва населеного пункту

Попередня назва вулиці, провулку, площі, проспекту

Пропозиції

проєкт нової назви, що пропонується

Обґрунтування назви

1.

м. Кремінна

вул. Волкова

вул. Симоненка

Василь Андрійович Симоненко - український поет і журналіст, діяч українського руху опору, шістдесятник. За своє коротке життя Василь Симоненко зміг написати кілька поезій та новел, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за її долю. Автор численних статей, театральних i літературних рецензій, трьох казок для дітей та дорослих: «Цар Плаксій i Лоскотон», «Подорож в країну Навпаки», «Казка про Дурила». Збірка «Земне тяжіння» (1964) та книга «Лебеді материнства» (1981) були видані посмертно. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно).

2.

м. Кремінна

вул. Гагаріна

вул. Каденюка

Леонід Костянтинович Каденюк (28 січня 1951, Клішківці, Чернівецька область, Українська РСР - 31 січня 2018, Київ, Україна) - український льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, генерал-майор авіації, перший і єдиний космонавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання (2002-2006), Народний Посол України, Герой України (1997), кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2011), кавалер ордена «За мужність» (1998). Почесний громадянин міста Чернівці. Генерал-майор Збройних Сил України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України, радник та помічник Президента України з питань авіації і космонавтики. Почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Ю. Федьковича. Удостоєний медалі «За космічний політ» (1997).

3.

м. Кремінна

вул. Гастелло

вул. Кропивницького

Михайло Северинович Кропивницький - український шляхтич, сенатор і урядник Республіки Обох Націй (Речі Посполитої), королівський секретар (1637), мечник (1612) і підсудок (1618) брацлавський.

4.

м. Кремінна

вул. генерала Михайлова

вул. Генерала Безручка

Марко Данилович Безручко - український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, творець і один із командирів так званого «Дива на Віслі» - військової операції з відбиття наступу російсько-більшовицьких окупантів під Варшавою, яка врятувала незалежність Польщі в 1920 році.

5.

м. Кремінна

вул. Декабристів

вул. Закарпатського Легіону

Військова частина А1556 - 128-а окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада. "128 ОГШБр із перших днів повномасштабного вторгнення Росії веде бойові дії на Запорізькому напрямку. Бійці бригади зупинили ворога в березні минулого року, а влітку 2023-го розпочали контрнаступ, у ході якого звільнили й продовжують звільняти населені пункти та решту окупованої території".

6.

м. Кремінна

вул. Дражевського

вул. Святослава Хороброго

Святослав Ігорович (Хоробрий) - великий князь київський (945-972 рр.). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945-964 рр.). Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964 р.). Розгромив Хозарський каганат (965-968 рр.). 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів. Відігнавши їх, посадив своїх синів намісниками на Русі - Ярополка в Києві; Олега в Овручі, Володимира у Новгороді. 969 року вирушив у другий похід на Болгарію. 971 року був обложений у болгарському місті Доростолі, змушений повернутися на Русь. На зворотному шляху загинув у засідці на Дніпрі, яку влаштував печенізький хан Куря.

7.

м. Кремінна

вул. Желєзнодорожна

вул. Залізнична

Топонім.

8.

м. Кремінна

вул. Курчатова

вул. Коновальця

Євген (Евген) Михайлович Коновалець - український державний, військовий та політичний діяч, полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), засновник та перший голова ОУН (з 1929 по 1938), один із ідеологів українського націоналізму. Старший брат Мирона Коновальця. Відповідно до українського законодавства може бути зарахованим до борців за незалежність України у XX столітті.

9.

м .Кремінна

вул. Кутузова

вул. Героїв Рятувальників

На честь працівників цивільної охорони, поваги до діяльності пожежно-рятувальної служби Кремінської громади і області зокрема та всіх рятувальників України.

10.

м. Кремінна

вул. Ломоносова

вул. Вернадського

Володимир Іванович Вернадський - український науковець та філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм.
Академік Імператорської Академії наук (від 1909 року). Професор Московського університету (від 1898).
Один із засновників Української академії наук, її дійсний член (від 1918) та перший голова-президент (від 01.01.1919 до 31.12.1921). Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Організатор та директор Радієвого інституту (1922-1939), Біохімічної лабораторії (з 1929 року; зараз Інститут геохімії й аналітичної хімії імені В.І. Вернадського РАН). Дійсний член НТШ. Почесний член багатьох академій (Паризької, Чеської, низки інших) та наукових товариств.

11.

м. Кремінна

вул. Маяковського

вул. Заньковецької

Марія Костянтинівна Заньковецька (дівоче прізвище - Адасовська; прізвище у шлюбі – Хлистова) - українська акторка і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця XIX - початку XX століть. Народна артистка Української РСР (1923). У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

12.

м. Кремінна

вул. Мічуріна

вул. Сагайдачного

Петро Конашевич-Сагайдачний - український полководець і політичний діяч, православний шляхтич гербу Побуг, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Меценат православних братств та опікун братських шкіл. Канонізований ПЦУ як святий у лику благовірний гетьман.

13.

м. Кремінна

вул. Нахімова

вул. Січових Стрільців

Військовий підрозділ Наддніпрянської Армії УНР, сформований у 1917 році початково із українців з Галичини та Буковини, військовополонених з австро-угорської армії.

14.

м. Кремінна

вул. О.Кошового

вул. Мирна

15.

м. Кремінна

вул. Ольхова

вул. Вільхова

Топонім.

16.

м. Кремінна

вул. Осінняя

вул. Осіння

Топонім.

17.

м. Кремінна

вул. Осипенка

вул. Волонтерська

На честь волонтерів, які допомагають ресурсами українським військовим (Збройних сил, Національної гвардії тощо), які з 2014 року стримують російську збройну агресію.

18.

м. Кремінна

вул. Парижської Комуни

вул. Героїв Небесної Сотні

На честь Героїв Небесної Сотні про пам’ять людей, які пішли з життя заради майбутнього країни під час Революції Гідності у 2014 році.

19.

м. Кремінна

вул. Полнова

вул. Захисників України

На честь захисників України, які боронять нашу землю від російської військової агресії.

20.

м. Кремінна

вул. Рилєєва

вул. Гірських Штурмовиків

15-й окремий гірсько-штурмовий Севастопольський батальйон (15 ОГШБ, в/ч А1778) — підрозділ гірської піхоти Сухопутних військ Збройних сил України. Перебуває у складі 128-ї окремої гірськопіхотної бригади, що базується в Ужгороді. Перший в українському війську окремий.

21.

м. Кремінна

вул. Родникова

вул. Кринична

Топонім.

22.

м. Кремінна

вул. Строїтелів

вул. Будівельників

Топонім.

23.

м. Кремінна

вул. Титова

вул. Грушевського

Михайло Сергійович Грушевський - український історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917—1918). Член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН (1914), почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв (1917), академік ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897—1913), завідувач кафедри історії Львівського університету (1894—1914), автор понад 2000 наукових праць.

24.

м. Кремінна

вул. Ф.Драньова

вул. Українська

25.

м. Кремінна

вул. Цвіточна

вул. Квіткова

Топонім.

26.

м. Кремінна

вул. Чайковського

вул. Княгині Ольги

Ольга (хрещене ім'я — Олена - княгиня київська, дружина київського князя Ігоря Рюриковича. Після смерті чоловіка (осінь 944) стала регентом при малолітньому синові Святославі та фактичною правителькою Русі у 944—964 роках. Ліквідувала древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства. У зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із Візантією, 946 або 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство. 964 року передала владу синові. Похована за християнським звичаєм. Канонізована католицькою і православною церквою як свята Ольга.

27.

м. Кремінна

вул. Шевченко

вул. Шевченка

Топонім.

28.

м. Кремінна

вул. Школьна

вул. Шкільна

Топонім.

29.

м. Кремінна

вул. 8 Марта

вул. Лисенка

Микола Віталійович Лисенко  - український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч. До найвідоміших творів Лисенка належать музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», котрі зокрема виконував хор Кирила Стеценка під час Свята Злуки, опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та інші. Лисенко створив численні аранжування народної музики для голосу й фортепіано, для хору та мішаного складу, а також написав значну кількість творів на слова Тараса Шевченка.

30.

м. Кремінна

пров. Восточний

пров. Східний

Топонім.

31.

м. Кремінна

пров. Гастелло

пров. Кропивницького

Михайло Северинович Кропивницький гербу Єліта - український шляхтич, сенатор і урядник Республіки Обох Націй (Речі Посполитої), королівський секретар (1637), мечник (1612) і підсудок (1618) брацлавський.

32.

м. Кремінна

пров. Горького

пров. Сковороди

Григорій Свич Сковорода - український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом». Григорій Сковорода писав свої твори різновидами староукраїнської літературної мови: художні та філософські твори слов'яноруською (слов'яноукраїнською), поезії та байки - книжною українською (у ній менше цер­ковнослов'янських елементів). Частину листування Сковорода вів також латинською мовою.

33.

м. Кремінна

пров. Декабристів

пров. Героїв Серебрянки

На честь захисників, які боронять та загинули в Серебрянському лісництві.

34.

м. Кремінна

пров. Дєтський

пров. Дитячий

Топонім.

35.

м. Кремінна

пров. Достоєвського

пров. Хвильового

Микола Хвильовий (справжнє ім'я Фітільов Микола Григорович; літературні псевдоніми Юлія Уманець, Стефан Кароль, Дядько Микола) - український прозаїк, поет, публіцист, політичний діяч, один з основоположників пореволюційної української прози. Один з найвідоміших представників розстріляного відродження, ідейний натхненник гасла «Геть від Москви!».

36.

м. Кремінна

пров. Желєзнодорожний

пров. Залізничний

Топонім.

37.

м. Кремінна

пров. Ковпака

пров. Шухевича

Роман Шухевич - український політик, громадський і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Активний діяч ОУН. Один з організаторів замаху на Станіслава Собінського та Еміліяна Чеховського. Учасник боїв на Красному полі на стороні Карпатської Січі. Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» у складі іноземних легіонів Вермахту (1941–1942). Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії (1943—1950), голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950). Борець за незалежність України у XX сторіччі.

38.

м. Кремінна

пров. Кочетова

пров. Котляревського

Іван Петрович Котляревський (29 серпня (9 вересня) 1769, Полтава - 29 жовтня (10 листопада) 1838, Полтава) - український письменник, військовий, класик нової української літератури, громадський діяч.
Його поема «Енеїда» (1798) стала великим твором загальнонаціонального значення нової української літератури, написаним народною мовою.
Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови, поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.

39.

м. Кремінна

пров. Лермонтова

пров. Васильцова

Анатолій Васильович Васильцов - український поет, композитор, член Обласної спілки композиторів, патріот України, мешканець м. Кремінна.

40.

м. Кремінна

пров. Лісний

пров. Лісовий

Топонім.

41.

м. Кремінна

пров. Ломоносова

пров. Вернадського І

Володимир Іванович Вернадський - український науковець та філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм.
Один із засновників Української академії наук, її дійсний член (від 1918) та перший голова-президент (від 01.01.1919 до 31.12.1921). Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).
Організатор та директор Радієвого інституту (1922—1939), Біохімічної лабораторії (з 1929 року; зараз Інститут геохімії й аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН).
Дійсний член НТШ. Почесний член багатьох академій (Паризької, Чеської, низки інших) та наукових товариств.
Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямів сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення.

42.

пров. Вернадського ІІ

Володимир Іванович Вернадський - український науковець та філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм.
Один із засновників Української академії наук, її дійсний член (від 1918) та перший голова-президент (від 01.01.1919 до 31.12.1921). Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).
Організатор та директор Радієвого інституту (1922—1939), Біохімічної лабораторії (з 1929 року; зараз Інститут геохімії й аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН).
Дійсний член НТШ. Почесний член багатьох академій (Паризької, Чеської, низки інших) та наукових товариств.
Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямів сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення.

43.

м. Кремінна

пров. Л.Чайкіної

пров. Теліги (українська поетеса, публіцистка, літературна критикиня, діячка ОУН)

Олена Іванівна Теліга (до шлюбу Шовгеніва або Шовгенова; - українська поетеса, публіцистка, літературна критикиня, діячка ОУН.
Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

44.

м. Кремінна

пров. Маяковського

пров. Заньковецької

Марія Костянтинівна Заньковецька (дівоче прізвище - Адасовська; прізвище у шлюбі - Хлистова; - українська акторка і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця XIX - початку XX століть. Народна артистка Української РСР (1923). У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

45.

м. Кремінна

пров. Мельникова

пров. Бекетова

Бекетов Олексій Миколайович - український архітектор і педагог.

46.

м. Кремінна

пров. Можайського

пров. Дніпровський

47.

м. Кремінна

пров. Нахімова

пров. Січових Стрільців

Військовий підрозділ Наддніпрянської Армії УНР, сформований у 1917 році початково із українців з Галичини та Буковини, військовополонених з австро-угорської армії.

48.

м. Кремінна

пров. Некрасова

пров. Сосюри

Володимир Миколайович Сосюра - видатний український поет, письменник та перекладач. Автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», бунчужний 3-го Гайдамацького полку Армії УНР. Належав до низки літературних організацій того періоду - «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та інших.

49.

м. Кремінна

пров. О.Кошевого

пров. Героїв Поліції

На честь поліцейських, які віддали свої життя за Україну від початку широкомасштабного вторгнення росії в нашу державу.

50.

м. Кремінна

пров. Ольховий

пров. Вільховий

Топонім.

51.

м. Кремінна

пров. Осипенка

пров. Волонтерський

На честь волонтерів, які допомагають ресурсами українським військовим (Збройних сил, Національної гвардії тощо), які з 2014 року стримують російську збройну агресію.

52.

м. Кремінна

пров. Радищева

пров. Рівненський

На честь м. Рівне.

53.

м. Кремінна

пров. Родниковий

пров. Криничний

Топонім.

54.

м. Кремінна

пров. Титова

пров. Грушевського

Михайло Сергійович Грушевський  - український історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917—1918). Член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН (1914), почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв (1917), академік ВУАН (1923), багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897—1913), завідувач кафедри історії Львівського університету (1894—1914), автор понад 2000 наукових праць.

55.

м. Кремінна

пров. Толстого

пров. Стуса

Василь Семенович Стус, псевдо Василь Петрик - український поет-шістдесятник, перекладач, публіцист, прозаїк, мислитель, літературознавець, літературний критик, правозахисник, політв'язень СРСР, дисидент, член Української Гельсінської групи, борець за незалежність України у XX столітті. Один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Учасник акції протесту в київському кінотеатрі «Україна» в 1965 році. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991, посмертно), Герой України (2005, посмертно). За переконання про необхідність збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської диктатури, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.

56.

м. Кремінна

пров. Хрустальний

пров. Кришталевий

Топонім.

57.

м. Кремінна

пров. Чайковського

пров. Княгині Ольги

Ольга (хрещене ім'я — Олена) - княгиня київська, дружина київського князя Ігоря Рюриковича. Після смерті чоловіка (осінь 944) стала регентом при малолітньому синові Святославі та фактичною правителькою Русі у 944—964 роках. Ліквідувала древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства. У зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із Візантією, 946 або 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство. 964 року передала владу синові. Похована за християнським звичаєм. Канонізована католицькою і православною церквою як свята Ольга.

58.

м. Кремінна

пров. Челюскіна

пров. Гайдамацький

Самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої. Гайдамацький рух— це національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти народного гніту.

№
з/п

Назва населеного пункту

Попередня назва вулиці, провулку, площі, проспекту

Пропозиції

проєкт нової назви, що пропонується

Обґрунтування назви

1.

с-ще Житлівка

вул. Гончарова

вул. Незламності

2.

с-ще Житлівка

вул. Лісна

вул. Лісова

Топонім.

3.

с-ще Житлівка

вул. Суворова

вул. Українська

№
з/п

Назва населеного пункту

Попередня назва вулиці, провулку, площі, проспекту

Пропозиції

проєкт нової назви, що пропонується

Обґрунтування назви

1.

с-ще Стара Краснянка

вул. Мира

вул Миру

Топонім.

№
з/п

Назва населеного пункту

Попередня назва вулиці, провулку, площі, проспекту

Пропозиції

проєкт нової назви, що пропонується

Обґрунтування назви

1.

с-ще Діброва

вул. Чкалова

вул. Незалежності

На честь відновлення державної незалежності України 24 серпня 1991 року, що увінчало тривалий шлях Українського народу до самостійності.

2.

с-ще Діброва

вул. Челюскіна

вул. Центральна

№
з/п

Назва населеного пункту

Попередня назва вулиці, провулку, площі, проспекту

Пропозиції

проєкт нової назви, що пропонується

Обґрунтування назви

1.

с. Новокраснянка

вул. Братів Сасових

вул. Мистецька

2.

с. Новокраснянка

вул. Якова Блудова

вул. Миру

№
з/п

Назва населеного пункту

Попередня назва вулиці, провулку, площі, проспекту

Пропозиції

проєкт нової назви, що пропонується

Обґрунтування назви

1.

с. Пшеничне (Новокраснянська)

вул. Єсеніна

вул. Польова

2.

с. Пшеничне (Новокраснянська)

вул. Мира

вул. Миру

Топонім.

3.

с. Пшеничне (Новокраснянська)

вул. Роднікова

вул. Джерельна

Топонім.

4.

с. Пшеничне (Новокраснянська)

вул. Ручейна

вул. Струмкова

Топонім.

№
з/п

Назва населеного пункту

Попередня назва вулиці, провулку, площі, проспекту

Пропозиції

проєкт нової назви, що пропонується

Обґрунтування назви

1.

с. Червонопопівка (Червонопопівська)

вул. Мічуріна

вул. Яблунева

2.

с. Червонопопівка (Червонопопівська)

пров. Нахімова

пров. Левадний

№
з/п

Назва населеного пункту

Попередня назва вулиці, провулку, площі, проспекту

Пропозиції

проєкт нової назви, що пропонується

Обґрунтування назви

1.

с. Голикове (Червонопопівська)

вул. Степна

вул. Степова

Топонім.

№
з/п

Назва населеного пункту

Попередня назва вулиці, провулку, площі, проспекту

Пропозиції

проєкт нової назви, що пропонується

Обґрунтування назви

1.

с. Піщане (Червонопопівська)

вул. Шевченко

вул. Шевченка

Топонім.

2.

с. Піщане (Червонопопівська)

пров. Горького

пров. Піщаний